Сімейне законодавство в Україні

СОДЕРЖАНИЕ:
1. Сімейне законодавство в Україні
2. Які міжнародно-правові угоди регулюють сімейно-правові відносини?
3. Які нормативно-правові акти України регулюють сімейно-правові відносини?
4. Як розмежувати сферу застосування норм КзпШС та СК?
5. Яким чином у сімейних правовідносинах застосовуються норми ЦК України?
6. Чи застосовується в сімейних правовідносинах звичай?

Сімейне законодавство в Україні

Аналіз даних судової статистики свідчить про те, що спори, які виникають з сімейних правовідносин, протягом тривалого часу є однією з найбільш поширених категорій справ. Фактично кожна третя справа, яка надходить на розгляд судді місцевого суду, стосується сімейного спору. Саме тому адвокат в своїй роботі особливу увагу повинен приділити сфері сімейного права: досконалому вивченню сімейного законодавства (особливо з урахуванням динамічних змін відповідних норм матеріального та процесуального права), дослідженню вітчизняної судової практики та практики Європейського Суду з прав людини.

Однак робота адвоката в умовах надмірної завантаженості та високої трудомісткості пошуку необхідної інформації з окремих питань сімейного права актуалізує потребу в швидкому доступі до систематизованих матеріалів.

Які міжнародно-правові угоди регулюють сімейно-правові відносини?

Конвенція про права дитини, прийнята резолюцією № 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989;
Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, прийнята ООН 20.06.1956;
Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, прийнята країнами-учасницями ООН 23.11.2007;
Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, прийнята резолюцією № 34/180 Генеральної Асамблеї ООН від 18.12.1979;
Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980.

Які нормативно-правові акти України регулюють сімейно-правові відносини?

Конституція України;
Сімейний кодекс України;
Цивільний кодекс України;
Цивільний процесуальний кодекс України;
Житловий кодекс України;
Кримінальний кодекс України;
Кодекс України про адміністративні правопорушення;
Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-УІ;
Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-1V;
Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-1V;
Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ;
Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 №2789-111;
Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII;
Постанова КМУ «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» від 26.02.1993 № 146
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги» від 19.08.2002 № 1203;
Постанова КМУ «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 № 866;
Постанова КМ України «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу» від 26.04.2003 № 616;
Наказ Мін’юсту України «Про затвердження Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» від 29.12.2006 № 121/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2006 за № 1390/13264;
Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» від 09.09.2013 № 787, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.10.2013 за № 1697/24229;
Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19.07.1995 № 133.

Як розмежувати сферу застосування норм КзпШС та СК?

СК України набрав чинності 01.01.2004. До цього сімейні відносини регулювалися нормами Кодексу про шлюб та сім’ю (далі КпШС). Практичне значення має те, що ці Кодекси мали істотно різний підхід до вирішення деяких видів сімейних спорів, зокрема, щодо батьківства. Відтак, у випадку виникнення спору до 01.01.2004 застосуванню підлягають норми КпШС.

Яким чином у сімейних правовідносинах застосовуються норми ЦК України?

До сімейних відносин норми цивільного законодавства застосовуються субсидіарно.

Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім’ї та родичами не врегульовані СК, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК), якщо це не суперечить суті сімейних відносин (ст. 8 СК).

Строки, встановлені у СК України, обчислюються відповідно до ЦК України (ч. 1 ст. 12 СК).

До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 СК. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до ЦК України, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 20 СК).

Чи застосовується в сімейних правовідносинах звичай?

Правовий звичай - це правило поведінки, що склалося внаслідок фактичного його застосування протягом тривалого часу, ніде в офіційних документах не записане, але визнається державою. Звичай санкціонується (визнається) державою шляхом сприйняття його судовою або адміністративною практикою.

Спори щодо імені дитини за ч. 2 ст. 146 СК

У сімейно-правових відносинах звичай може бути застосований, зокрема, при визначенні імені дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 146 СК дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.

Також звичай як джерело права використовується в судовій практиці у справах про надання права на шлюб.

Заява про надання права на шлюб за ч. 2 ст. 23 СК

Згідно із ч. 2 ст. 23 СК за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Звичаї ромів та єзидів стали підставою для ухвалення відповідних рішень Київським районним судом м. Сімферополя, рішення від 06.11.2013 у справі № 123/11255/13-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/34769129) та Деснянського районного суду м. Києва, рішення від 16.10.2018 у справі №754/13725/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77649663).

У свою чергу, прикладом трансформації звичаю в норму права є відносини наречених (ст. 31 СК).

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ:

Послуги адвоката

Послуги юриста

Корисна інформація

Сімейне законодавство в Україні